Починає і завершує кожну диспансеризацію огляд у педіатра. Залежно від віку, конституції організму, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології пе­діатр визначає коло фахівців, у яких потрібно пройти огляд, терміни профілактичних щеплень, необхідні лабораторні аналізи. При повторному візиті до лікаря на підставі результатів повного обстеження Ви отримаєте висновок про стан здоров'я своєї ди­тини.

За необхідності педіатр призначить лікування та порадить профілактичні захо­ди для збереження і зміцнення здоров'я, дасть рекомендації щодо харчування, розпо­рядку дня, фізичного виховання (гімнастика, масаж, загартовування).

У дитячому садку збільшується навантаження на зір дитини, оскільки вона біль­ше часу, ніж удома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які потребують напруження очей. Тому дуже важливо перед початком відвідування до­шкільного закладу організувати огляд дитини окулістом. Фахівець перевірить го­строту зору та виключить можливу патологію очей або за необхідності призначить лікування.

Бажано пройти огляд в отоларинголога, оскільки чимало дітей хворіють на хронічний тонзиліт або розростання глоточної мигдалини (аденоїди). Коли діти по­трапляють до нового середовища, нового колективу, наявні у них хронічні захво­рювання носоглотки можуть загостритися. Медичній сестрі дитячого садка задля здійснення якісного контролю за здоров'ям дитини необхідно отримати вичерпну ін­формацію про стан її носоглотки.

Необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також перевірити прикус. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зу­бами та чутливими яснами, і за потреби проведе лікування.

При проходженні диспансеризації необхідно зробити загальний аналіз крові. Він покаже вміст гемоглобіну та лейкоцитів. Також на лабораторний аналіз слід подати сечу. Якщо аналізи виявлять інфекційні захворювання сечових шляхів або вульвова-гініт у дівчат, обов'язково зверніть на це увагу медичної сестри дитячого садка.

У дитини, що періодично потерпає від розладів шлунку, закрепів, радимо взяти на лабораторні дослідження кал: аналіз покаже, які складові їжі організм перетрав­лює, а які — ні. За результатами аналізу може знадобитися проведення ультразвуко­вого дослідження органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

Профілактичні щеплення бажано зробити не пізніше ніж за місяць до вступу ди­тини до дитячого садка.

Увага! Переконайтеся, що результати досліджень внесено до медичної картки дитини.

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дити­ни до застуди та грипу. Обов'язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, за­нять з фізкультури тощо.

Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно піді­браний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повно­цінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексуда­тивного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків — глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.

Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища — коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активу­вати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже по­вітря й вода.

Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ за­вдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких темпера­тур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри змен­шує ймовірність виникнення обморожень.

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування ме­ханізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 °С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднува­ти з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.

Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров'я дітей, створюва­ти позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з викорис­танням ігрових елементів.

Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розти­рання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 °С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижу­ють на 1 °С, поки вона не досягне 28-30 °С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.

Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обли­вання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води посту­пово понижують з 34-37 °С до 22-23 °С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.

У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлек­торною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліп­шення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно посту­пово знижувати від 35-36 °С до 18-20 °С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.

Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 °С, поступово її знижують до 18-28 °С, наприкінці процеду­ри знову використовують теплу воду (36 °С).

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий пе­ріод, коли збільшується загроза застудних захворювань.

Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фі­точаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, змен­шують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркуваль­ної та протизапальної дії.

Разом із трав'яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входи­ти витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.

Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.

1.Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2.За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті

3.Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4.Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

5.Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6.При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7.Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8.Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.

9.Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10.Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11.Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12.Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітаманізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13.При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — ви­кличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14.При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Орга­нізуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.